Бібліотека

Визначення

Традиційне значення слова бібліотека — колекція книг або приміщення, де зберігаються книги.

Бібліоте́ка або книгозбі́рня (грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.

Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»[1] дає таке визначення: бібліотека — інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Стародавні бібліотеки

Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). Найдавніша з них — клинописна Бібліотека Ашшурбаніпала в Ассірії (7 ст. до н. е.),

а найбільша — Александрійська бібліотека,

 в якій були зібрані рукописні книги античного світу (3 ст. до н. е.). Іншою визначною бібліотекою античності була Пергамська бібліотека.

Відомості про бібліотеки у Хорезмі належать до 3 ст.

Першою відомою бібліотекою у Київський Русі була бібліотека Софійського собору в Києві, заснована князем Ярославом Мудрим у 1037. Серед монастирських бібліотек України відзначалася бібліотека Києво-Печерської лаври (11 ст.). Але стародавня частина її фондів загинула під час пожежі 1718. В 17 ст. засновано Києво-Могилянську академію і при ній бібліотеку. В Україні були організовані також великі бібліотеки при університетах: Львівському (1661), Харківському (1805), Київському (1834) і Чернівецькому (1875). У 19 ст. були створені публічні бібліотеки в Одесі (1830), Харкові (1886) та інших містах.

Бібліотеки в СРСР і УРСР  Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть, додавши до неї інформацію, що була недоступна раніше. (березень 2010)

В Україні, як і на всій території колишнього Радянського Союзу, основними сховищами рукописних і друкованих скарбів були церковні і монастирські бібліотеки.

На 1913 в Росії було всього 13 880 публічних (масових) бібліотек із числом книг бл. 9 млн. примірників. Ще гіршим було забезпечення населення книгою в Україні, де в 1914 працювало лише 3153 масові бібліотеки з фондом 1917 тис. томів. Культурна революція, що сталася в країні за роки радянської влади, знайшла своє виявлення і в бурхливому розвитку бібліотечної справи.

На 1959 в СРСР налічувалося понад 400 тис. бібліотек усіх типів із загальною кількістю книг понад 1,5 млрд. томів, у тому числі масових — 139 тис. з фондом 698 млн. примірників.

Німецько-фашистські загарбники завдали бібліотекам УРСР величезних збитків, зруйнували тисячі приміщень, пограбували і знищили понад 80 млн. книг.

У післявоєнний час бібліотечна справа в Україні розвивалася особливо інтенсивно. 1957 в УРСР працювало 78 424 бібліотек усіх типів з фондом 257 175 550 томів, що більш як у 5 раз перевищує бібліотечний фонд усієї Росії 1913. Особливо зросла мережа масових бібліотек у сільській місцевості, де в дореволюційні часи їх майже не було. В 1956 в Укр. РСР працювали 27 734 сільські бібліотеки тобто вдвоє більше, ніж усього було масових Бібліотек в Росії в 1913. 1957 тільки Бібліотека системи Міністерства культури УРСР обслуговували 8 692 700 читачів, яким видано протягом року 167 409 300 книг.

У 1940 р. в Україні було 22297 бібліотек (з них 4970 – у містах) з книжковим та журнальним фондом у 40,8 млн. екземплярів (з них 28,8 млн. екземплярів – у міських бібліотеках), а у 1965 р. у 29238 бібліотеках (9475 – у містах) вже нараховувалося 195,9 млн. екземплярів книг, журналів і газет (128,6 млн. з них – у міських бібліотеках).

В Рад. Союзі була організована широка мережа бібліотечних установ: держ. публічні Б. універсального характеру (республіканські, крайові, обласні, міські, районні, сільські і дитячі), відомчі (як правило, спеціалізовані), профспілкові (на заводах, фабриках, в РТС, радгоспах), колгоспні, шкільні та ін. Користування послугами Бібліотек в СРСР було безплатне. Комплектування книжкових фондів основних Бібліотек здійснювалося за допомогою безплатного обов'язкового примірника, який забезпечував оперативне поповнення їх фондів поточною літературою в централізованому порядку. Важливе місце в забезпеченні Бібліотечною літературою відігравали бібліотечні колектори, книготорговельні магазини, внутрішньосоюзний і міжнародний книгообмін та передплата.

Найбільші Бібліотеки в СРСР:

Держ. Бібліотека СРСР ім. В. І. Леніна в Москві (фонд — понад 20 млн.),

Державна публічна Бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді (до 13 млн.),

Бібліотека Академії наук СРСР (20 млн.).

В Українській РСР найбільші Бібіліотеки:

Бібліотека Академії наук УРСР у Києві (6 млн.) та Львові (З млн.),

Державна наукова Бібліотека В. Г. Короленка у Харкові (понад 3 млн.),

Державна наукова Бібліотека ім. О. М. Горького в Одесі (понад 2,2 млн.).

В числі визначних зарубіжних Бібліотек можна назвати: Бібліотека Конгресу США у Вашингтоні (понад 100 млн. одиниць зберігання), Національну Б. в Парижі (понад 5 млн.), Бібліотека Британського музею в Лондоні (понад 5 млн.).

Бібліотеки, як показник культури народу

Важливим показником культури народу є кількість книг, що припадає на певну групу населення. Так, за даними ЮНЕСКО, 1954 на 100 чол. населення в публічних Б. припадало книг: в Англії — 117, в США — 88 (дані по 80 % Б.), в Японії — 14. В Рад. Союзі за станом на 1956–322 книги (зокрема в Укр. РСР — 351). Всього ж в СРСР у Б. всіх типів на 100 чол. населення в 1956 припадало 734 книги.

Бібліотечні приміщення

Для бібліотек споруджуються спеціальні приміщення. До складу сучасного бібліотечного будинку входять:

книгосховище, що має систему стелажів, спеціальний транспорт, опалення і вентиляцію;

Читальні зали (загальні і спеціалізовані);

приміщення для бібліотечного обслуговування (абонемент, каталог, виставка).

За плановим рішенням бібліотечні будинки бувають:

з баштовим книгосховищем, розташованим над пунктами видачі книг;

з книгосховищем, безпосередньо зв'язаним з пунктами видачі книг;

з централізованим книгосховищем і диференційованою видачею книг.